Війна далека, але пам’ять близько...

 22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ..., і шквал крові, болю і смерті. Він тривав кілька довгих років, одних із самих довгих років в житті тих, кому вдалося пережити весь цей жах на нашій землі. А багатьом не вдалося. Не судилось пережити цю мить, адже це тільки мить у тисячолітній історії всього нашого людства. Невже ми забули про це?

Кожен раз в цей День ми згадуємо. Згадуємо про тих, хто так і не повернувся з цієї війни. Про тих, хто кров’ю і потом відстоював нашу перемогу. Про тих, хто першим прийняв на себе цей страшний удар і про тих, чиї життя були покалічені і зруйновані іншими людьми. Людьми, схожими на нас. З тими ж бажаннями, з тією ж жагою до життя. Людьми з сім’ями, у багатьох з яких теж були діти, і може  онуки. І, напевно, вони теж хотіли жити в мирі та злагоді ...

Пам’ять - хитра штука. Вона частенько зраджує нам. А потім знову 22-е червня 1941-го року, 4:00 ранку, мить ... і ...

Ніхто не забутий! Ніщо не забуте! Так ми говоримо своїм дітям. Ми стали передавати це з покоління в покоління. Ми закріпили цю пам’ятну дату в наших серцях. Вона є в наших національних календарях, за даними проекту DilovaMova: Україна встановила цю дату Указом Президента України від 17-го листопада 2000-го року № 1245/2000, вона має назву «День скорботи і вшанування пам’яті жертв Війни в Україні»;

Ми пам’ятаємо. Ми сумуємо. І не дай нам Бог забути про це!

 

"Закони знай - порушень не допускай"

 Правове виховання - виховна діяльність, спрямована на формування правової свідомості та навичок і звичок правомірної поведінки підростаючого покоління. З метою озброєння  дітей і підлітків  знаннями законів, підвищення їхньої юридичної обізнаності,вироблення  навичок і умінь правомірної поведінки, звичок і вміння дотримуватися вимог права і моралі  пройшла зустріч з інспектором сектору ювенальної превенції ВП Хмельницького районного управління поліції, старшим лейтенантом поліції Петром Андрійовичем  Яцюком.

Зустріч пройшла у формі бесіди, під час якої обговорювались правила повідки в громадських місцях , під час канікул , питання булінгу, правил дорожного руху, відповідальність дітей і батьків за недотримання правил і здійснення правопорушень . Петро Андрійович давав вичерпні і доступні відповіді на усі запитання, які цікавили дітлахів і підлітків. 

Але найбільше тішились діти, коли їм дозволили роздивитись і посидіти за кермом спецавтомобіля, ввімкнути сирену і гучномовець.  

Такі зустрічі та  інформування про актуальні питання права допомагають дітям співвідносити свої вчинки і поведінку своїх товаришів не лише із загальновідомими моральними нормами, а й з вимогами законів, коригувати, змінювати її у правильному напрямі.

У країні дитячих мрій.

 Наші молодші користувачі Маргаритка Денисенко та Дениско Пацкан, у ролі казковик героїв Мальвіни та Сірого Вовчика, стали активними учасниками районного свята з нагоди Міжнародного дня захисту дітей.

У КРАЇНІ ТЕОФЛАНДІЇ

"Вишиванка - дзеркало української душі"

 Грна і ошатна, оздоблена символічним орнаментом  сорочка, наша рідна вишиванка, сьогодні стала не просто елементом одягу, а своєрідною візитівкою українців. Поза часом і модою, вона є елементом традиційної народної культури. Саме її Величності - Вишиванці були присвячені бібліопосиденьки з нагоди Всеукраїнського дня вишиванки.

З гарним настроєм, захоплено розглядаючи нарядне вбрання, маленькі україночки привітали одна одну з нагоди святкування Всеукраїнського дня вишиванки, підготували поетичні рядочки 

 З позитивними емоціями, супроводжуючи фотосесію жартами, зробили знімок тематичного заходу. 

"Пам'ять жива..." - мітинг-реквієм.

 Щороку в травні ми відзначаємо День Перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1939-1945 рр. Не щезне в пам’яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу – його битва, його перемога. Не можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

Війна нагадує про себе тисячами обелісків і братських могил. Вони- святиня нашої пам’яті . Сьогодні  жителі Волиці зібрались біля обеліска, щоб віддати данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої Світової війни, хто віддав життя, щоб ми жили щасливо.

Звучали пісні "Перемога , свята Перемога" , "Журавлі" у виконанні Анни Бобик та Юрія Томчука

Прозвучали прізвища 120 односельчан , які загинули на війні, а також тих, хто став жертвами фашизму. 

                                                 

Хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто загинув в роки Другої світової війни, хто звеличив нашу землю, Героїв Небесної Сотні, воїнів загиблих на Сході України у боротьбі за правду, справедливість, свободу, цілісність та єдність нашої держави.

З вітальним словом звернувся до присутніх сільський голова Тарас Володимирович Осецький

І

Від імені молодого покоління виступила учениця Волицької ЗОШ І-ІІ ступенів Марія Ліщук

Привітав зі святом  голова ветеранської організації Леонід Васильович Кратасюк

У супроводі церковних дзвонів відбулось покладання квітів до обеліска.

Місцевий священник  з півчими відправили панахиду за загиблими односельчанпами у роки 

Другої світової війни.

У сільській бібліотеці  оформлена книжкова виставка "Ти прийшла , Перемого, слідами війни."

"Є місце подвигу не тільки в дні війни"

 

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде.

...Лиш пам'ять, лиш пам'ять усе пам'ятає.

Минають роки і десятиліття, а чорний день Чорнобильської трагедії все одно хвилює людей – і тих, кого він зачепив своїм недобрим крилом, і тих, хто народився далеко від покривдженої землі. 35 років тому, 26 квітня 1986 року почався відлік Чорнобильської катастрофи. Вона вразила весь світ, приголомшила людей страшним розмахом невідомої раніше біди, трагічні наслідки якої відчуватиме ще не одне наступне покоління.

Всього у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи взяло участь 600 тисяч осіб зі всього СРСР, зокрема, громадян України - 350 тисяч.

В екстремальних умовах люди працювали, не рахуючись ні з чим, навіть з власним життям і здоров’ям, в ядерному пеклі. На сьогодні в Україні нараховується 72 тисячі інвалідів-чорнобильців.

Наша пам’ять і пам’ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому.

                Брали участь у ліквідації наслідків на ЧАЕС  і  жителі Теофіпольського району. Одним з  них  був житель нашого села Волиці - Гавдун Василь Михайлович. Сьогодні  ми з вдячністю і шаною положили квіти на його могилу і вшанували пам'ять про нього хвилиною мовчання.

 

Ще раз переглянули спогади Василя Михайловича  із книги "Чорнобиль - біль і скорбота України" і  висловили свої співчуття  його вдові - Галині Іванівні Гавдун.

Також із словами вдячності  звертаємось до ліквідатора аварії на ЧАЕС Романюка Петра Олександровича, який повернувся і проживає у рідному селі.  Бажаємо  вам жити довго і щасливо, а крім того, завжди мати вдосталь сил для виконання заповітних бажань.

Чиста громада - наша громада!

 

Працівники закладів культури Теофіпольської селищної ради активно долучаються до плану заходів по проведенню двомісячника санітарної очистки, благоустрою та озеленення Теофіпольської територіальної громади.

#МиЗаЧистеДовкілля

#ЦікавеДозвілляЧистеДовкілля