10 березня 1861 р. у німій, холодній майстерні-келії, в будинку Академії мистецтв він пішов із життя. Але лишилися його заповіти-мрії тобі, нам, українському народові.
***
Учітеся,
брати мої,
думайте,
читайте, і чужому научайтесь,
й
свого не цурайтесь…
***
Ну
що б, здавалося слова…
Слова
та голос — більш нічого.
А
серце б’ється — ожива, як їх почує!
***
В
своїй хаті — своя правда, і сила, і воля.
***
Якби
ви вчились, так, як треба,
то
й мудрість би була своя.
***
Свою
Україну любіть! Любіть її ...во врем'я люте. В останню тяжкую минуту за неї
Господа моліть!
***
Наша
дума, наша пісня
Не
вмре, не загине…
***
Зажурилась
Україна — така її доля.
***
Доборолась
Україна до самого краю.
Гірше
ляха свої діти її розпинають.
***
Хто
матір забуває,
Того
Бог карає,
Того
діти цураються,
В
хату не пускають.
***
Поховайте
та вставайте, кайдани порвіте! Та вражою злою кров'ю волю окропіте!
***
І
премудрих немудрі одурять.
***
Борітеся,
поборете! Вам Бог помагає!За вас правда, за вас слава і воля святая!
***
Думи
мої, думи мої,
Лихо
мені з вами!
Немає коментарів:
Дописати коментар